Виховні заходи

Усний журнал «СНІД. Хто попереджений, той захищений»

Мета:- сформувати знання про СНІД;

-ознайомити учнів з шляхами зараження, ознаками і  профілактикою СНІДу;

-виховувати бажання вести здоровий спосіб життя, уникати  стосунків з «групою ризику», жити повноцінним життям;

- звернути увагу на соціальні та морально-етичні проблеми ВІЛ та СНІДу;

Обладнання: плакати, вислови відомих людей, народна мудрість, мультимедійна дошка,комп’ютерна презентація, відеоролік про СНІД, пісня Ф. Меркурі, пісня О. Білозір «Свіча», червоні стрічки, паперові долоньки.

      «Життя любить того, хто з ним бореться, а нищить того,     хто йому    піддається.»

(Укр. прислів’я)

      «Посієш учинок — пожнеш звичку,

        Посієш звичку — пожнеш характер,

        Посієш характер — пожнеш долю.» (Східна мудрість)

      «Надія є і в тих, у кого більше нічого немає.» (Плутарх)

      «Річ не в шляху, який ми обираємо, —

        Обрати шлях змушує те, що всередині нас.» (О.Генрі)

Мудра людина розуміє, що краще заборонити собі захоплення, ніж потім боротися з наслідками. (Ф. Ларошфуко).

Коротке життя ми не отримуємо, а робимо. (Сенека)

Здорова людина – найдорогоцінніше створіння. (Т. Карлейль)

(Звучить «Реквием по мечте» Р.Вагнера. На сцену виходять читці – учні.)

Життя людей – то наче свічки,

Які горять в нічній пітьмі.

 Течуть, неначе воску річки,

Кудись змарновані роки.

Думки – то полум’я вогню.

А вчинки – лише чорний дим.

Що зараз начебто важливе – 

Вже завтра відліта пустим.

Хвороби косять нам життя,

Мов у вогонь дме вітерець.

Сьогодні в щасті все буття!

А завтра? Все… Всьому кінець.

Та ми живем життям своїм,

Марнуючи за миттю мить,

Ніхто не думає над тим,

 Ще скільки свічечці горіть.

(По – черзі виходять 6 учнів, у руках вони тримають свічки, які символізують періоди життя людей.

Учень 1. Коли дитина народжується, її свічка тільки починає горіти. Тремтливий вогник поступово розгорається , але він може згаснути будь – якої миті від легенького вітру, як дитина від хвороби. Тому батьки і прикривають це полум’я долонею, щоб їхня дитина мала шанси на довге життя.

Учень 2. Виростаючи, дитина стає підлітком. Вогонь ще тріпотить, не маючи змоги заспокоїтися, наче характер підлітка, але він уже не такий нестабільний.

Учень 3. Пізніше людина переходить в юність. Четверта частина свічки згоріла, вогонь заспокоївся, але його колір постійно змінюється, так само, як думки та емоції змінюються в головах юних людей.

Учень 4. Після юності настає молодість. Людина закінчує університет, влаштовується на роботу. Тому її свічечка дає стабільну кількість світла і тепла.

Учень 5. Згоріло вже дві треті свічки. Людина починає підбивати підсумки. Вона думає про те, що вона зробила за цей час, як горів її вогонь життя. 

Учень 6. На своєму останньому етапі свічка горить найяскравіше. Це тому, що людина стає мудрою. Вона ділиться своїм теплом з оточуючими, передаючи їм свій досвід, а коли віск закінчується – гасне.

Ведуча (редактор журналу): Вітаю всіх присутніх. Представляємо вам наш усний журнал «СНІД. Хто попереджений – той захищений». Я – редактор журналу. Ми запросили на наше засідання компетентних людей, які допоможуть нам ознайомитися з темою: ВІЛ/СНІД. Знання і розуміння.

Ось рубрики нашого журналу:

1. Поговоримо про...

2. Історія виникнення і розповсюдження вірусу

3. Статистика

4. Жертви СНІДу

5. Що таке ВІЛ і що таке СНІД?

6. ВІЛ та імунітет

7. Діагноз: ВІЛ-інфекція

8. Валіза лікаря.

9.Шляхи передачі ВІЛ

10. Моменти істини.

11. Ви нам писали.

12. Червона стрічка

13. Перлини мудрості.

Чому така тема?

Рубрика «Поговоримо про…»

ВІЛ та СНІД…  Сьогодні нам часто зустрічаються ці слова на плакатах, у газетах та журналах, їх чуємо по телевізору, радіо і  просто від дорослих. Але, на жаль, більшість із нас не усвідомлює, яку загрозу він несе людям. Найчастіше ми думаємо – « мене це не стосується», « зі мною цього не трапиться», та ніхто не знає, де чекає нас біда.

Як відомо, СНІД одна з найважли­віших проблем, з якою зіткнулося людство в XX столітті і з якою ми ввійшли у XXI століття.

Стрімко зростає кількість інфіко­ваних і померлих від СНІДу людей. Багато про СНІД вже відомо, але кожного дня з’являється нова інформація. Водночас накопичено певний ба­гаж знань, використання яких зробить можливим якщо не припинення поширення хвороби, то хоча б сповільнення цього процесу.

 В Україні щороку зростає кількість ВІЛ-інфікованих, незважаючи на рекламу здорового способу життя та інформованість населення.

Адже, якщо у 1988 році в Україні було лише 2 випадки     СНІДу, то на сьогодні це число зросло більш ніж у 500000 разів. Якщо ця тенденція збережеться, то в найближчий час кількість випадків ВІЛ/СНІДу сягне 1,5 млн. І це лише реєстровані випадки.
У всьому світі проводяться наукові роботи зі створення вакцини та ліків проти – інфекції, але на сьогодні СНІД не лікується. Єдиним методом боротьби із хворобою залишається попередження передачі вірусу.

Тому кожен з нас повинен знати шляхи проникнення вірусу до організму, щоб захистити себе і близьких та правильно поводитися з тими, кого вже вразив вірус.

Продовжує  наш журнал рубрика «Історія виникнення і розповсюдження вірусу». Надаю слово відповідальним за цю рубрику.

журналіст: Американський дослідник Б. Корбетт більш ніж 20 років тому довів, що ВІЛ вперше потрапив у кров людини від шимпанзе, бо для цієї версії є серйозні аргументи. Один з    них – у крові шимпанзе знайдено вірус, який, потрапивши в людський організм може викликати хворобу, схожу на СНІД. Раніше цей вірус було названо ВІМ – Вірус Імунодефіциту Мавп, він мільйони років знаходився у крові популяції африканських мавпочок, які жили у сільських поселеннях Африки.
З часом цей вірус мутував і набув здатності інфікувати людей. Тепер його називають ВІЛ – вірус імунодефіциту людини.
Є ще декілька досліджень, які підтверджують походження ВІЛ з Африканського континенту.
І, нарешті, остання з відомих версій – ВІЛ був створений у результаті генно-інженерних маніпуляцій, у процесі розробки чергового типу зброї. Ця версія не доведена, але і не спростована.

журналіст:

§  Перші випадки захворювання на СНІД було діагностовано в 1981 р. у США. Спочатку хвороба видавалася вельми загадковою. У Франції, як тільки з'явилися перші повідомлення про таємничу хворобу, сформували групу дослідників під керівництвом ученого-вірусолога Люка Монтеньє для її вивчення.

§  Протягом двох років (починаючи з 1981 р.) було з'ясовано загальну картину хвороби, виявлено її збудника - вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), розроблено методи, за допомогою яких знаходять вірус хвороби в організмі людини, встановлено механізм негативної дії вірусу на організм.

§  Вперше ВІЛ був виділений та індефікований у 1983 р. французькими вченими на чолі з Монтеньє в Пастерівському інституті в Парижі. Водночас про факт відкриття вірусу, котрий спричиняє СНІД, повідомили американські вчені з Національного інституту здоров'я на чолі з Робертом Гало.

§  Таким чином, успіхи у вивченні ВІЛ та СНІД насправді великі, але невідомого в дослідженні цієї проблеми ще багато.

3 рубрика СТАТИСТИКА

  На сьогодні ситуацію у світі характеризують як пандемію ВІЛ-інфекції. За даними програми ООН-СНІД, число інфікованих у світі перевищило 43 млн людей. Щорічно у світі реєструється 5 млн ВІЛ-інфікованих, помирає 3 млн. людей. Щодня у світі заражається ВІЛ 16 тис. людей. За даними фонду ООН, кожні 14 секунд у світі вірусом імунодефіциту людини заражається одна людина у віці від 15 до 24 років.

Нині Україна посідає перше місце по кількості ВІЛ-інфікованих серед країн Східної Європи. Серед молоді перше місце з усіх причин смертності – СНІД.

 За весь період реєстрації ВІЛ-інфекції/СНІДу  в Україні вмерло 11 822 людини, з них 233 дітей.

4 рубрика «Жертви СНІДу»  Згадаємо тих, кого забрала ця страшна хвороба:

На фоні пісні Ф. Меркурі(ФреддіМеркурі «Шоу продовжується») діти розповідають про видатних людей, які померли від СНІДу.

Відомі особистості, які стали жертвами СНІДу - Клаус НОМІ, американський виконавець-авангардист – одна з перших відомих особистостей, які померли від СНІДу. Це трапилося 6 серпня 1983 року.

- Рок ХАДСОН. Неповторний герой-коханець і супермен, голівудська зірка виявився гомосексуалістом. Його реальне життя була повною протилежністю екранним любовним драмам.

- У 1984 року хворобу виявили у великого танцюриста талановитого, заможного і знаменитого соліста ба­лету Росії, Великобританії, Парижу Рудольфа Нурієва.  Лікарі вирішили лікувати танцюриста новими ліками, які потрібно було щодня вводити внутрішньовенно. Однак такого"ритму" Нурієв не витримав: через чотири місяці він відмовився від ін’єкцій. 6 січня 1993 у 54-річному віці Рудольф Нурієв помер.

- Жертвою хвороби став знаменитий американський джазовий музикант, трубач і бенд-лідер, який зробив значний вплив на розвиток джазової музики XX століття, Майлс ДЕВІС. Він постійно займався музикою і заявляв, що йому ніколи думати про смерть.

-У списку загиблих від СНІДу – лідер гурту Queen Фредді МЕРКЮРІ, який кілька років боровся з хворобою і приховував її від оточуючих. На прес-конференції 1991 року в Лондоні співак зробив офіційне зізнання, що хворий на СНІД: "Я говорю про СНІД , щоб зупинити різноманітні чутки і щоб захистити спокій моїх близьких. Преса має сконцентруватися на допомозі жертвам, щоб уникнути поширення хвороби, а не знищувати нещасних людей, які часто зовсім не винні у тому, що вони заразилися. ".

- 1992 року від СНІДу помер відомий американський письменник-фантаст Айзек АЗІМОВ. 1983 року, коли про СНІД було дуже мало відомо, письменникові робили операцію на серці, і його заразили ВІЛ через донорську кров. На тлі СНІДу розвинулася серцева та ниркова недостатність, і через три роки Айзек Азімов помер

- У 1993 році загинув від СНІДу відомий тенісист Артур ЕШ, перший афроамериканець, який виграв Чемпіонат США. Найімовірніше зараження ВІЛ-інфекцією відбулося під час переливання крові, коли йому робили операцію на серці.

І ще десятки, сотні, тисячі і навіть мільйони смертей…

3 рубрика  Що таке ВІЛ і що таке СНІД?

Журналіст: ЯКА РІЗНИЦЯ МІЖ ВІЛ ТА СНІД?

Часто плутають поняття ВІЛ і СНІД. Але треба розуміти, що СНІД (синдром набутого імунодефіциту) є наслідком потрапляння в організм ВІЛ (вірусу імунодефіциту людини). А вірус цей має жахливі властивості. Потрапляючи в кров’яну клітину – він робить з неї потвору, яка, втрачаючи здатність захисту, розмножує такі ж віруси, знищуючи усі захисні клітини. Кров нема кому рятувати від мікробів. Внаслідок цієї руйнівної роботи організм стає беззахисним перед найменшою інфекцією.

В - «Вірус» - збудник захворювання.

І - «Імунодефіциту» - відсутність захисної реакції системи організму, яка забезпечує захист від мікроорганізмів, що спричиняють хворобу.

Л - «Людини»

СНІД – це остання стадія ВІЛ-інфекції. Вона починається тоді, коли в організмі виникає загальний імунодефіцит. Збільшується вразливість організму до бактеріальних та вірусних інфекцій, підвищується схильність до виникнення злоякісних пухлин.

С - «Синдром» - ряд симптомів, що вказують на наявність якоїсь хвороби чи стану

Н - «Набутого» - такого, що набутий протягом життя, а не від народження.

І - «Імунного» - стосується імунної системи, яка забезпечує захист людини від мікроорганізмів, що спричиняють хворобу.

Д - «Дефіцит» - в даному випадку відсутність захисної реакції імунної системи людини на наявність в організмі шкідливих бактерій.

Рубрика ВІЛ ТА ІМУНІТЕТ

Кожен із нас має імунну систему, яка надійно захищає наш організм від багатьох інфекцій.

Коли імунітет сильний він легко долає більшість інфекцій.

Якщо вірус грипу потрапляє туди, імунна система легко долає цей вірус.

Але ВІЛ має секретну зброю проти клітин імунної системи.

      ВІЛ убиває клітини імунітету і використовує їх для розмноження. Коли імунна система повністю зруйнована, починається СНІД — кінцева стадія ВІЛ-інфекції.

На цій стадії людина стає дуже уразливою для будь-яких інфекцій і злоякісних пухлин. Хвора на СНІД  людина слабшає і через кілька місяців помирає.

Рубрика «Діагноз: ВІЛ-інфекція. Властивості вірусу»
журналіст: Людина, яка потрапила в ризиковану щодо ВІЛ ситуацію, може занепокоїтись з приводу ймовірного зараження. Підтвердити чи спростувати це можна за допомогою тесту. Тест на ВІЛ – це аналіз крові на виявлення антитіл до ВІЛ. Їх наявність свідчить про те, що людина інфікована. Установити ВІЛ можна через один-три місяці після проникнення вірусу до організму людини Перед тестом і після нього людині пропонують консультацію. Результат тесту їй повідомляють через кілька днів.

Рубрика «Валіза лікаря» 

  ВІЛ-інфекція розвивається поступово, після зараження людина тривалий час може не  відчувати ознак хвороби. Цей період може тривати до 10 років і більше й закінчується СНІДом, який дотепер залишається невиліковною хворобою.

ВІЛ приживається в організмі відразу ж після інфікування, але сучасні методи обстеження часто не можуть діагностувати його кілька тижнів і навіть місяців. Зовнішні симптоми можуть бути відсутні, але у більшості хворих перші 2 – 3 тижні симптоми як при грипі: нездужання, лихоманка, неприємні відчуття у суглобах, горлі. Безсимптомно може проходити і друга фаза захворювання. Так, людина може прожити багато місяців чи років, нічого не підозрюючи. Медичне обстеження може виявити лише збільшення лімфатичних вузлів, де концентрується вірус.
У середньому у 75 відсотків інфікованих проходить 9 – 10 років, поки не настане третя фаза, коли вірус знищить імунну систему і настане погіршення стану.

Майже щороку з’являються нові ліки від ВІЛ/СНІДу. Ними лікують хворих на цю хворобу. Але поки що про повне виліковування говорити не можна.
Потрібну медичну допомогу можна отримати в усіх обласних СНІД-центрах. У належний спосіб дбаючи про своє фізичне та психічне здоров’я, ВІЛ-інфікована людина може прожити довге повноцінне життя, народжувати і виховувати здорових дітей. Адже за належних профілактичних заходів та сучасних технологій допомоги під час пологів кількість ВІЛ-позитивних немовлят можна знизити з 30 % до 1 – 5 %.

Ознаки хвороби:

-          постійна втома;

-          підвищена температура, озноб, сильне нічне потіння;

-          зменшення ваги;

-          опухлість лімфатичних вузлів, що триває понад два місяці;

-          поява плоских та випуклих виразок рожевого кольору на поверхні шкіри чи під шкірою;

-          постійна діарея;

-          постійний сухий кашель, що супроводжується задишкою.

А далі – смерть...

7 рубрика ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ ВІЛ

   ВІЛ живе лише в організмі людини. Потрапляючи в повітря, він швидко гине. Єдиним місцем, де вірус добре "почувається” і має спроможність рухатися, є біорідини людини: кров, сперма, вагінальні виділення, материнське молоко. Вірус може знаходитися і в інших рідинах: сечі, слині, поті, але його концентрація в них дуже низька. Від концентрації вірусу залежить і об’єм рідини, що повинен попасти в кров іншої людини для того, щоб відбулося зараження. Наприклад, необхідна для зараження кількість вірусу міститься в краплині крові, яка поміщається на кінці швейної голки. Об’єм слини з такою ж кількістю вірусу складає 4 літри.

  У результаті вивчення декількох тисяч хворих у світі, установлено, що вірус СНІДу передається:

-          у разі статевого контакту із хворим або зараженим вірусом СНІДу;

-          у результаті використання для ін’єкцій нестерильних шприців;

-          при переливанні інфікованої крові;

-          від вагітної жінки, інфікованої ВІЛ, новонародженій дитині;

-          заразитися можливо під час манікюру, педикюру – за цих процедур часто бувають поранення;

-          татуювання чи криваві ритуали.

Властивості вірусу:

Вірус імунодефіциту людини сам по собі дуже нестійкий. Він швидко гине під впливом простих дезінфікуючих засобів: спирту, марганцівки, хлораміну, високої температури, під час кип’ятіння гине миттєво. Але якщо потрапляє в організм, знищити його вже не можливо. Захворювання розвивається повільно, але впевнено.

На всяк випадок кожен має знати, що в разі випадкового поранення голкою із шприцем, слід вжити таких заходів:

·         видавити кров з рани, навіть якщо це боляче;

·         обробити місце уколу 70% спиртом, йодом,перекисом водню;

·         із голкою та шприцем звернутися до лікаря, протягом 48 годин.

ВІЛ-інфекція не передається побутовим шляхом:

§ При рукостисканні та обіймах.

§ Через посуд та харчові продукти.

§ Монети та паперові гроші.

§ Постільну та натільну білизну.

§ Через повітря, воду.

§ Через іграшки, предмети шкільного побуту.

•  Через дверні ручки, поручні у транспорті, спортивні снаряди,
користування спільним туалетом.

• Комахами (кліщі, комарі, воші, клопи), що пояснюється нестійкістю вірусу
у зовнішньому середовищі.

Щоб запобігти зараженню СНІДом необхідно:

—  Додержуватись певних норм поведінки;

—  уникати шкідливих для здоров’я звичок,зокрема вживання наркотиків, користування чужими предметами та речами, що можуть викликати поранення шкіри;

—   використовувати для ін’єкції лише одноразові шприци;

—  проводити косметичні маніпуляції лише в косметичних кабінетах;

—  неухильно виконувати правила використання і стирилізації медичних інструментів;

·         уникати контактів з кров’ю інших людей;

Рубрика «Моменти істини»
Ведуча: 

Отримати діагноз «СНІД» – серйозне випробування для людини та її близьких. Фізично вона ще довго може почувати себе добре, але її психологічний стан багато в чому залежить від розуміння, співчуття та підтримки тих, хто її оточує. Саме в такі моменти люди розуміють, хто є їх справжніми друзями, хто їх справді любить.

У людини, яка опиняється по­ряд із ВІЛ-інфікованим, виникає безліч емоцій і переживань, оскіль­ки їй потрібно відповісти собі на запитання: «Що це означає для мене?», «Чи можу я продовжувати спілкуватися з цією людиною?», «Як вона заразилася?», «Що тепер із нею буде?», «Як мені з нею спіл­куватись?», «Чи говорити про її хворобу, чи, навпаки, уникати цієї теми?», «Що вона хоче від мене?», «І що я можу й хочу для неї зро­бити?».

Не бійтеся хворих на СНІД!
- Не бійтеся торкатися таких людей.
- Не бійтеся повітря, яке вони видихають.
- Не слід боятися сидіти з ними за одним столом, користуватися однією каструлею, одним чайником тощо.
- Ці хвороби передаються тільки статевим шляхом або через кров.
- Наука рухається вперед і в майбутньому цей вірус буде знищено.
- Замість страху ведіть здоровий спосіб життя.
- ВІЛ – це не вирок.
- Трапляються випадкові зараження ВІЛ. Наприклад, під час тяжких операцій внаслідок переливання крові та кровозамінників.
- Ніхто не застрахований від цієї хвороби.

Всім присутнім роздаються  сердечка з порадами.

• Привітайся.
• Захисти.
• Вислухай.
• Зателефонуй.
• Візьми за руку.
• Запроси на свято.
• Запитай, чи потрібна допомога.
• Прийди або запроси у гості.
• Познайом зі своїми друзями.

В одному з медичних закладів протягом кількох років проживали діти з діагнозом ВІЛ-інфекція. Їх добре доглядали і оберігали. У приміщеннях постійно прибирали і через це там завжди був запах дезинфекції. Малюків не виводили на свіже повітря. У них було багато іграшок, але вони стояли дуже високо, так, що діти не могли їх дістати. Цілісінький день вони нічого не робили: не грались, не вчились; бачили тільки людей у білих халатах.
Які права було порушено у цьому медичному закладі?
Виберіть із запропонованих відповідей.

• Право на медичну допомогу.
• Право на інформацію.
• Право на фізичний і психічний розвиток.
• Право на збереження лікарської таємниці.
• Право на всебічний розвиток і навчання.

(Відповіді учасників).

Рубрика «Ви нам писали»

Пропонуємо  вам  істо­рії і висловлювання людей, серед чиїх знайомих, друзів чи близьких виявилися люди, які живуть із ВІЛ, і дізнатися про те, як вони давали собі відповіді на ці запитання і які рішення приймали в цій складній ситуації.

Ведуча: Лист від ВІЛ-інфікованої:
Нелюдське жорстоке ставлення – поширене суспільне явище. Дізнавшись про діагноз СНІД, мене звільнили з роботи, часто відмовляють у медичному обслуговуванні, знайомі уникають спілкування.
Кожна поважаюча себе людина знає запобіжні заходи від зараження СНІДом. Дискримінації ВІЛ-інфікованих не повинно бути у цивілізованому суспільстві, вони вже і так ображені долею.

1-й учень. Олена, 22 роки.

Вперше я зустрілася з ВІЛ-інфікованою людиною, коли мені було 12 років. До нас у клас прий­шов новий хлопчик. По школі якось дуже швидко поширилися чутки, що він має хворобу, яка в той час у всіх викликала жахливий страх, якщо не сказати шок. Ми тоді мало знали про ВІЛ і СНІД. І всі намагались уникати новачка. Він був немов вигнанець. З ним ніхто не вітався, не розмовляв, його бо­ялися і дивилися на нього з жахом, як на прокаженого. В їдальні, де обідала вся школа, для нього було виділено окрему тарілку, і за сто­лом хлопчик завжди сидів один.

Я пам’ятаю, що він був здіб­ним учнем, але добре навчатися не міг. Я вважаю, що цьому спри­яло загальне неприйняття класу і школи в цілому, як, власне, і повна його самотність у такому віці.

Я згадую зараз його очі, коли, стоячи біля дошки, у всіх на видно­ті, він дивився на нас, переляканий, безпомічний і беззахисний, не зна­ючи відповіді на запитання, очі — великі, чорні і благаючі…

Зараз, коли я вже на 10 років старша, у мене зовсім інше ставлен­ня до ВІЛ-інфікованих людей Я дізна­лася набагато більше про ВІЛ і СНІД.Життя не однієї людини, котра була мені другом, приятелем чи просто знайомим, забрала ця хвороба.

Але через стільки років я нерід­ко бачу таке ж ставлення до цих людей, як ставлення мого класу до того хлопця. Я б хотіла, щоб люди знали більше про ВІЛ і СНІД і не повторювали помилок десятиріч­ної давності.

2-й учень Марина, 19 років.

Коли я дізналася, що в моєму колі є ВІЛ-інфікована людина, я злякалась. Як?! Той самий хло­пець, з яким я познайомилася два тижні тому і який справив на мене хороше враження?! Я ніколи раніше не зустрічалася з ВІЛ-інфікованим. Ця проблема здавалася далекою і нереальною. До того ж мені сказали, що він заразився тому, що приймав наркотики. Це було вже занад­то! У мене був шок. Я завжди боялася наркоманів, і мені ніко­ли не доводилося розмовляти з жодним із них.

Мені було дуже важко пере­могти страх. Цей хлопець був час­тиною компанії, імені доводилося зустрічатися з ним мало не щодня. Для мене це було корисно, оскіль­ки поступово я зрозуміла, що мій страх викликаний стереотипом, який я собі створила. У реальнос­ті все зовсім інакше. Він був зви­чайним хлопцем, працював, як і всі, нормально поводився. Він навіть розповідав нам про ВІЛ і СНІД, тому що ми всі практично нічого про це не знали.

Зараз мені набагато легше спілкуватися з ним, ніж було спо­чатку. Ми не близькі друзі, але я більше не боюсь і почуваюся з ним досить комфортно.

3-й учень Ганна Миколаївна, 48 років.

Я раніше знала про ВІЛ не більше, ніж знають усі люди: що це невиліковна хвороба, що ліків не винайдено, про всі шляхи зара­ження. Коли я дізналася, що моя донька заразилася, звісно, стан був жахливий…

Я не боялася заразитися від неї. Я одразу проконсультувалась у лікарів. Вони мені сказали, що побутовим шляхом ВІЛ не переда­ється. Потім я прочитала багато літератури. Більше всього мені хотілося підтримати настрій моєї дівчинки. Адже з цією хворо­бою можна довго жити. Але по­трібно, щоб людина не впадала у відчай і не почувалася самотньою. Про це повинні турбуватися ото­чуючі, близькі люди.

Мені здається, що ми з донь­кою відтоді дуже зблизились. У родинному колі ми намагаємося менше говорити про її інфекцію. Слідкуємо за тим, що нового від­бувається в медицині, дізнаємося, як підтримувати організм при цій хворобі. Приділяємо увагу здоров’ю і здоровому способу життя. Ось і все.

Ведучий: Однак не у всіх випадках спілку­вання з людьми, що живуть із ВІЛ чи СНІДом, приводить до взаємо­розуміння. У деяких випадках ВІЛ-інфікованому важко повірити в по­зитивне ставлення оточуючих. Люди не завжди хочуть гово­рити про свої проблеми.

Ми зробили «Коло побажань»  На паперових долоньках вам потрібно написати слова підтримки ВІЛ-інфікованим

10 рубрика ЧЕРВОНА СТРІЧКА

1 ГРУДНЯ – ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ СОЛІДАРНОСТІ З ВІЛ ПОЗИТИВНИМИ ЛЮДЬМИ

1988 р. — 1 грудня оголошено Всесвітнім днем боротьби зі СНІДом. Зареєстровано першу смерть від СНІДу в Україні.

 Жоден захід в області СНІДу зараз не обходиться без "червоної стрічки" - шматочка шовкової тканини, складеної в особливий спосіб. Червона стрічка - міжнародний символ боротьби зі СНІДом, який використовують як логотип і ВООЗ, і агентства ООН і незлічена кількість добродійних фондів.

  Американському художнику Франку Муру було призначено увійти до історії як "творцеві червоної стрічки". Саме так його згадували в некрологах, коли він помер в 2002 році в результаті лімфоми - раку, пов'язаного зі СНІДом. Треба відзначити, що до цього він жив з ВІЛ-інфекцією більше 20 років. Те, що головною справою його життя всі до цих пір вважають шматочок шовкової стрічки, може видатися досить дивним.

  Своє "відкриття" Франк Мур зробив, працюючи в асоціації художників "Візуальний СНІД", яка об'єднала в 1980-х роках ВІЛ-позитивних людей мистецтва, і продовжує успішно діяти і понині. Захворювання наносило сильну утрату культурі - вже багато талановитих художників, музикантів і інших людей мистецтва померли від СНІДу. Активісти вирішили привернути увагу саме до цього факту, щоб хоч якось "розворушити" суспільство.

    Був вибраний червоний колір - колір крові, однієї з рідин людського тіла, в якій міститься вірус, але так само і символ "кровного братерства", і пристрасті, яка завжди рухала Муром.

Художники добилися бажаної мети - СНІД почав, хай і неявно бути присутнім в центрі суспільної уваги. Проста стрічка порушила "обітницю мовчання" відносно епідемії.

 « Крок у безодню».                          Інсценізація

СНІД:

Я – цар, я владика пітьми.

Я – той, хто підкорить тебе.

З життя я тобі допоможу піти –

І шансу не дам врятувати себе.

Наркотик:

Пали, нюхай, колись –

Ці задоволення для тебе!

Головне – зі мною залишись –

Я не відпущу тебе від себе!

Адже я – Наркотик – Сніду рідний брат.

І зі мною будеш найкрутішим.

Лише раз зі мною познайомсь –

І тебе ніколи не полишу.

СНІД:

А ось наша люба сестра –

Розкута, весела, без гальм.

Розбещеністю зветься вона.

Розбещеність:

Так, я – Розбещеність, донька пітьми.

Я міри не маю і спину не знаю.

І всіх я до себе прийти призиваю!

         Пиячте, коліться,у кожнім кутку

         Ви інших кохайте без спину.

         А розум і совість свою загубіть,

         Нехай вони просто загинуть.

Порядність – це не модно!

Розважливість – навіщо?

Ідіть усі за мною –

І все ми світло знищим!

Світло:

Ні! Зупиніться! Не вірте!

Світло не знищить пітьма!

Серце на зустріч любові розкрийте  -

Людина свій шлях обирає сама…

Боротьба проти СНІДу – це  соціальна проблема, яка має поведінковий характер і залежить від профілактичних заходів.

Хоча ніхто не застрахований від зараження. Але люди кажуть: "Береженого – Бог береже”. Тому здоровий спосіб життя, дотримання гігієнічних і морально-етичних норм поведінки є першою і основною гарантією від зараження СНІДом.

  Отож, ця проблема — це проблема кожного!

  Який вихід?  Здоровий спосіб життя!

Не ставайте на дорогу смутку і пітьми. Не губіть свого життя і своєї душі. Замість сумнівного задоволення від пияцтва та наркотиків оберіть радість здорового та щасливого життя. Адже у світі так багато доброго та цікавого і кожному з нас випав цей великий подарунок – життя.

Цінуйте його, не марнуйте його, проживайте кожен день із радістю, з посмішками, з теплом та любов’ю.

    2. Танок

Рубрика «Перлини мудрості»
І на завершення хочемо нагадати вам духовний заповіт Матері Терези
(Всіх працівники журналу по черзі промовляют)ь:
Життя – це можливість. Скористайся нею.
Життя – це краса. Милуйся нею.
Життя – це мрія.  Здійсни її.
Життя – це виклик. Прийми його.
Життя – це багатство. Не розтрать його.
Життя – це кохання. Насолоджуйся ним.
Життя – це таємниця.  Пізнай її.
Життя – це пісня.  Доспівай її.
Життя – це боротьба. Борись і переможи.
Життя – це фортуна. Шукай цю мить.
Життя – таке чудове, воно твоє. Не загуби його.

(Звучить аудіозапис пісні Ф. Меркурі.)

3. Діти співають пісню  «Бережи любов»

Цінуй життя – зупини СНІД!

Презентація